Ночі безсонні... І шепіт душі.
Ними навчилась відстань долати..
Те відчуття, ніби вже на межі,
Дає розуміння... Досить втрачати.
Як ти сьогодні..? Губами торкнусь..
Скроні холодні.. І змучене тіло..
..Мовчки ридаю.. Для тебе ж сміюсь.
Тільки б нічого тебе не боліло...
З кохання свого - зроблю тобі щит,
Щоб, ніби м'ячик.. куля ворожа.
І темної ночі...як бій закипить..
З тобою була Матінка Божа.
А ще, мої очі, серце й душа
З тобою залишаться кожну хвилину...
В моїх почуттях відсутня межа...
Я мрію сховатись тобі за спину...
...Губи знов скусані. Висохла кров...
Мовчки цілую твоє мовчання...
Все вперемішку.. Біль.. І любов.
Триває битва.. За виживання...
14.04.22 Samanta Maria
