Нічого не змінилося – я та ж…
Лиш не така наївна, як раніше.
Вже не веду із серця репортаж
Для тих людей, яким не вірю більше.
Я перестала плакати вночі
Через безглузді докори сумління.
Й багато почуттів вже на ключі
Як досвід на наступні покоління.
Я не цікавлюся життям чужим,
Недоліків у інших не шукаю
І не біжу на мрій рожевий дим,
Бо все, що мені треба, я вже маю.
Даремних бесід зменшила тираж,
Із кожним днем ціную більше тишу.
Нічого не змінилося – я та ж,
Й такою, певно, до кінця залишусь…
© О. Сапріянчук
