НЕВИКРИЧАНИЙ ЧЕТВЕР
(24.02.2022. Четвер...)
Немов до серця втрачено шляхи і файли стерті,
І порожнеча - ось-ось задзвенить!
Завжди бракує добрих слів для смерті,
Хоча вона й триває лише мить.
А вже надалі можна плакати й тужити -
Земне - землі; безсмертнеє - святим.
Прожите має бути пережите,
Вчорашній день змінитися новим.
Та все ніяк чомусь не вляжеться спочити
Невикричаний той страшний четвер!
І хоч хрестів на ньому не злічити -
Він ще не вмер. І досі ще не вмер!
Він поміж ребрами десь міцно учепився
Пекучим спогадом про втрачене навік,
Коли сльозами й кров’ю охрестився
Новий світанок довжиною в цілий рік.
Неупокоєний, не покаянний двадцять другий
У горлі пусткою, що аж дзвенить завмер!
Я той четвер переживаю вдруге, -
Невикричаний той страшний четвер.
22.02.2023
Олена Снігір