Невеселе свято...
Учора напекли красивих пАсок
Жінки вкраїнські, гарнії прикраси...
А хлопчик вчора там, на полі бою,
Життя віддав своє, закрив собою
Сестру і матір, донечку та сина...
Хоч вся сім'я лиш вижити просила.
Ось крашанки ми будем фарбувати...
А сина не діждалась з бою мати.
А він пішов від ката нас усіх хистити
Й загинув. Залишились малі діти.
У них не буде свята, паски та яєчок.
Немає тата. На таке приречені...
Торговий ряд забитий все ковбасками,
Сальцем та м'ясом...шашлички на часі...
А там, де ген росло у полі жито,
Тепер могилка воїна. Не трапилось пожити,
Із ВеликОднем в телефон навіть вітати
Рідню та друзів... посивіла навіть хата...
Ні, ми не будем гучно святкувати,
Хоч і Велике свято завтра будем мати.
На віки вічні будем те ми цінувати,
Що нас щитом закрили воїни від ката.
Та й не усі можливість будуть мати
Чи пасочку, чи крашанки придбати...
А в когось вже нема й своєї хати,
А в когось і життя за рік забрато...
Всі помолІмось за невинно убієнних,
За Божу ласку для усіх стражденних.
За хлопчиків молІмось, щоб усі додому
Живими повернулися. І мир потому....
Молитву скажемо за тих, хто у полОні.
Хто без вісті ізник, хай вже побачить волю.
Молитва зараз в нас постійно в душах,
Ми віру мати зараз мусим...мусим...
