Нехай роки летять за роками,
На гостину збираються внуки,
А я знову притуляюсь до мами,
І до серця горну її руки.
Мамо, мамо, голубонька сива,
Добрий погляд, натруджені руки.
Я молюсь, щоб була ти щаслива,
Я боюся з тобою розлуки.
Сивина вже лягає на скроні
І зозуля літа накувала.
Мама скаже турботливо:
,,Доню'',
І в дитинство мене повертає.
Хоч старіємо ми з кожним роком,
Днів струмочок пливе невблаганно,
Залишаємось дітками доти,
Поки в світі живуть наші мами.
