Окрім людей, мало хто з тварин дає одне одному імена. Відомо, що дельфіни-афаліни (Tursiops truncatus) та орангутанги (Eupsittula canicularis) ідентифікують один одного, імітуючи характерні крики тих, до кого вони звертаються. На відміну від них, люди використовують імена, які не мають жодних асоціацій із людьми чи об'єктами, на які вони посилаються. Пардо здогадувався, що слони також можуть мати імена один для одного через їхню інтенсивну голосову комунікацію та багаті соціальні зв’язки.
Щоб з’ясувати це, він і його колеги записали в період з 1986 по 2022 рік глибоке ревіння диких самок африканських саванних слонів (Loxodonta africana) та їхніх нащадків у Національному парку Амбоселі на півдні Кенії, а також у національних заповідниках Самбуру і Буффало-Спрінгс на півночі країни.
Дослідники проаналізували записи 469 ревінь за допомогою методу машинного навчання. Модель ШІ правильно визначила, до якого слона звертаються, у 27,5% випадків — це набагато вищий показник успіху, ніж у випадку, коли модель використовувала випадковий аудіозапис як контроль. Це свідчить про те, що ревіння несе інформацію, яка призначена лише для конкретного слона.
Далі Пардо та його колеги ввімкнули записи цих закликів 17 слонам і порівняли їхню реакцію. Слони ставали гучнішими й швидше рухалися до мовця, коли чули своє «ім’я», порівняно з тим, коли чули ревіння, спрямоване на інших слонів. «Вони могли визначити, чи звертаються до них, просто почувши цей поклик», — каже Пардо.
Результати дослідження є «дуже обнадійливим початком», хоча потрібно більше доказів, щоб підтвердити, чи справді слони кличуть один одного на ім’я, каже Ханна Мамбі, еколог з поведінкової та еволюційної екології з Університету Гонконгу. Вона додає, що розуміння соціальних стосунків слонів і ролі кожної особини в групі є важливим для зусиль з охорони природи. «Збереження слонів виходить далеко за межі чисельності популяції», — каже Мамбі.
Наступне питання, яке стоїть перед командою, полягає в тому, щоб з’ясувати, як слони кодують інформацію у своїх криках. Це «відкрило б цілу низку інших питань, які ми могли б поставити», — каже Пардо, наприклад, чи слони також називають місця або навіть говорять один про одного в третій особі.
Біологи помітили, що слони використовують для звертання одне до одного специфічні набори звуків — подібно до того, як люди використовують імена. Раніше здатність вигадувати імена для інших особин, а також відгукатися на них вважали виключно людською рисою. Відкриття опублікували в журналі Nature Ecology & Evolution.
Вже було відомо, що дельфіни та папуги також здатні асоціювати набори звуків із відповідними особинами свого виду, однак вони роблять це, імітуючи вигуки самого адресата. Науковці з Колорадо проаналізували записи звуків, які видають африканські слони (Loxodonta africana) при зустрічі, використовуючи механізми штучного інтелекту, щоб дізнатися, чи роблять слони так само.
Вони показали, що «імена», які слони дають одне одному, не повторюють вигуки адресата, але при цьому є специфічними для кожної особини. Тобто, слони відгукувалися зі значно більшою частотою на своє «ім’я», аніж на чуже. А за тональністю вигуків науковцям також вдалося визначити, до якого саме слона було адресоване звертання. Оскільки раніше таку здатність приписували лише людям, нове відкриття розповість науковцям більше про еволюцію мови та мовлення.
