Недописані сотні історій,
Горять заживо книги життя...
В кожнім домі молили про спокій,
Тільки Бог не почув їх слова...
Хтось готує останню вечерю,
Йде останній анонс новин...
І ,по звичці, поглядом в стелю:
"Всі під Богом, ми як один".
Ця ві¥на ... обирає на осліп,
Не зважа ні на статус, ні вік..
Перед нею всі голі і босі...
Ще від долі ніхто не утік.
Ми тримаємось тільки на вірі
Із надією... в небо на зорі...
Хай же менше тих буде в країні...
Недописаних сотень історій!
16.05.2023 р.
Мартусь Катерина
