Завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін у Зіґмунд Фройд Університет Україна Тетяна Швидченко звернула увагу на тренд, який активно шириться українським сегментом ТікТок і на перший погляд виглядає як жарт: школярі іронічно заперечують сенс шкільних предметів.
Освітянка перераховує головні тези популярного нині віяння:
«Не вчимо історію, бо не живемо минулим»
«Не вчимо хімію, бо достатньо знати реакції в Instagram»
«Не вчимо фізику, бо у нас свої закони»
«Не вчимо англійську, бо ми патріоти»
«Не вчимо географію, бо дорогу додому знаємо»
«Не вчимо алгебру, бо на карті мінус»
На думку Тетяни , тренд має всі ознаки спланованого інформаційного впливу.
Так, справді, зараз серед підлітків помітний небезпечний тренд: знецінення навчання та ідеї, що "школа і освіта — не потрібні". Це явище має кілька причин:
Основні причини цього тренду:
Ілюзія "легкого успіху": популяризація історій у соцмережах про блогерів, стрімерів, інфлюенсерів, які "розбагатіли без освіти".
Відчуження від шкільної програми: багатьом дітям шкільні предмети здаються відірваними від реального життя і майбутньої роботи.
Стрес і вигоряння: надмірні навантаження без емоційної підтримки викликають у підлітків апатію до навчання.
Недовіра до дорослих моделей: підлітки часто бачать навколо себе дорослих з вищою освітою, які не реалізувалися або працюють не за фахом.
Соцмережі та інтернет: поширення антиосвітніх меседжів типу "освіта — це пережиток минулого".
Чому це небезпечно:
Без фундаментальних знань діти не здобудуть навичок критичного мислення, самостійності, аналізу.
У дорослому житті можливості сильно обмежуються без базової освіти.
Підвищується ризик потрапити в шахрайські схеми або стати жертвою маніпуляцій.
Що можна робити, щоб допомогти виправити ситуацію:
Пояснювати зв'язок між навчанням і реальним життям: показувати, як знання допомагають у реальних ситуаціях.
Робити акцент на практиці: більше практичних завдань, проектів, кейсів на уроках.
Підтримувати інтерес: використовувати інтерактивні методи, ігри, сучасні приклади.
Говорити про варіативність успіху: не всі блогери багаті й щасливі, а реальні історії успіху часто пов’язані з освітою і розвитком.
Розвивати у підлітків цінність самонавчання: навіть якщо шкільна система не ідеальна, вчитися для себе — важливо.
Показувати приклади: запросити на зустріч випускників або професіоналів, які завдяки знанням досягли успіху.
Підтримувати психологічно: допомагати дітям справлятися зі стресом, не знецінювати їхні почуття і переживання.
Отже, в Україні ж освіта є одним із базових каналів формування національної ідентичності. Знання історії, мови, культури - важливі елементи громадянського становлення, спільно з іншими предметами вони допомагають формувати інтелектуальну рефлексію як складову національної безпеки.
Радіо Трек: НОВИНИ. Джерело: https://radiotrek.rv.ua/news/viglyadaie-yak-beznevinniy-zhart-sered-shkolyariv-shiritsya-nebezpechniy-trend_343922.html
