"Не звинувачуйте нікого в своїй долі,
Вона ж бо нам усім дана з небес,
Одні йдуть швидше, ну а хто поволі,
Але усі несемо власний хрест.
Не звинувачуйте нікого в своїй долі,
Усе минає… й це усе мине,
Можливо хтось з'їдає свій пуд солі,
А хтось п'є мед й у розкоші живе.
І треба жити, дякувать за долю —
За день, за ніч, за сонце і дощі.
Та йти вперед лиш гордою ходою —
Хрест на плечах — усмішка на лиці.
Не звинувачуйте нікого в своїй долі,
Нікого не повчайте й не судіть
І не приховуйте змію в своєму слові —
Несіть свій хрест і просто далі йдіть."
Автор: Іванна Лаврик
