Не журюся, не ойкаю,
Не вірю у біду.
З своєю парасолькою
По вулиці іду.
Будиночки всміхаються,
Чистенькі, без пилюк.
На гілочці ховається
Під листячко павук.
Калюжі віддзеркалюють
Хмаринок дивний плин,
А вітерець за талію
Вхопив, бешкетний син.
Цілує, розвіваючи,
Волосся по плечах.
Хитренько заграваючи,
Виблискує в очах.
Не вдалося самотності
Підкрастися ніяк.
Та й серцю більше користі
Зустріти дощ ось так.
Я щастячко приборкаю
Солодке, наче мід.
І з ним під парасолькою
Обійду цілий світ!))))
Оксана Павлик
