Не зараз, не на часі, не сьогодні...
А може моє завтра не прийде?!
Краплин весни я зачерпну в долоні–
В душі тепло насінням проросте.
Сьогодні, у цю мить, любити буду
І віри не втрачатиму. Болить
Мені так само, як усім вам , люди.
І серце наполохане тремтить
За Бучу, Бородянку, Маріуполь...
За кожен подих і за кожен крик.
Даруй нам ,Боже, охорони купол,
Щоб гул сирен затих, навіки зник.
Я посаджу барвінок край дороги,
Засію мальвами квітник біля вікна.
Рум'янок ніжно встелиться під ноги–
Прийде із перемогою весна!
Не зараз, не на часі, не сьогодні...
Та хочеться в душі розбавить гнів.
Набрати крапельок весни в свої долоні,
Війну прогнати наяву й зі снів.
(с) Оксана Романюк-Нішта
