Навіть як зима загляне в шибку,
вимкне спалах жовтих каганців.
Чи як місяць згубить срібну скибку
в небі синьо-білих баранців.
Не тужи. Ти маєш світло в серці,
те, що не згасає в буревій .
І хоч сум не раз в душі озветься --
Не тужи. Надійся. Просто жий...
Серед того мороку і мряки
квітни диво-квіткою. Рости.
Не страшать події хай ніякі,
ти носила й важчі ще хрести...
І співай на вечір колискові,
і читай казки, що про добро.
І примножуй світло у любові,
щоб навкруж від тебе все цвіло.
І повір, колись зима скінчиться,
морок розженуть вітри надій.
Ти лиш вір. Кохай. А ще -- молися...
Мрій про весни. Плач. І просто - жий!
01.11.2022
Людмила Галінська
