Не сподівалась.
Вже скроні вкрились сивиною,
Приславши зрілість нам з доріг.
А ми зустрілися з тобою,
Літа лягали за поріг.
Років минула половина
І закипіла в жилах кров.
Зустрілася любов єдина.
Насправді ти мене знайшов.
Так дивно зустріч відбувалась,
Ніхто не вірив в почуття.
Я навіть вже не сподівалась,
На стукіт серця й відчуття.
Хоча дорослі вже ми люди,
Та ніби діти, як малі.
Палає кров у тілі всюди,
Яскраві стали наші дні.
Мене ти повернув у юність,
Де щастя й радості роки.
Хоча вже за плечима мудрість.
Ти попросив мої руки.
Так несподівано мов казка.
Чи ми попали просто в Рай?
Де відчувалась твоя ласка.
Змінився навіть неба край.
Усе заграло кольорами.
Я чула лагідні слова.
І час робив, щось дивне з нами.
Любов дарила нам дива.
Ольга Рута.
