Не рев сирен,а щебет солов'їв
Хотілося би чути вечорами,
Щоб цвіт встеляв величний храм лісів,
У тиші зорі сяяли над нами.
Щоб спокоєм наповнилась душа
Від споглядання крокусів барвистих,
А промінь сонця землю прикрашав,
Пишались верби котиків намистом.
І щоб до щему в глибині сердець,
Відчули ми весни мажорну гаму,
Війні кривавій наступив кінець.
Всесильний Боже,змилуйся над нами!
Зітри сльозу з заплаканих очей,
Пораненої матері й дитини,
Щоб гул сирен не розривав ночей
І не чорніли шрамами руїни.
Закрий нам небо ангелів крильми
І звесели засмучену Вкраїну.
З Тобою,Боже,переможем ми
Під урочисті співи солов'їні.
Галина Бойчун-Іванець.
Ілюстрація Олег Шупляк
