Не покидай мене у снах,
бо тільки там зустрітись можем.
Згубить тебе — для мене страх,
одвічний страх, непереможний.
Ти там, де не буває сліз.
А я в реаліях грішних буднів.
Між нами гострим лезом зріз,
лиш перед Богом ми підсудні.
Я так благаю кожну ніч,
щоб хоч на мить тебе побачить!
В надії Великодних свіч,
Нехай Господь мене пробачить…
Але без тебе — пекло жить!
І час не зарубцює рани.
Мені болить, ой як болить...
Не лічиться, не перестане.
Не покидай хоча б у снах,
бо вдень я житиму без тебе.
Душа зігнулась від хреста,
а взір шукає постать в небі...
Барчук Р
12.06.2019
