Не нарікай, що ти живеш погано,
Дорога в тернах, нелегке життя,
Що кожен день вставати треба рано
І прислухатись до серцебиття.
Що доля в тебе не така, як треба,
Негодами шматована душа,
За хмарами тобі не видно неба,
Життя твоє не варте і гроша...
Не дорікай. І в цю тяжку годину
Відчуй, що в цьому світі не дарма
Бог дав тобі життя, дав хліб й родину,
То й часу на ниття уже нема.
Подякуй, як знайдеш своє кохання,
Пройди достойно шлях свій на Землі.
За кожну мить, за здійсені бажання
Ти крикни в небо: «Дякую Тобі!»
І усміхнися, чуєш, усміхнися,
Коли цінують, друзі поруч йдуть.
Прокинувшись, блаженно потягнися,
Подякуй, що цей день тобі дають.
Оля Будчук
