Не люблю розбирати ялинку.
Якось прикро, що свято пройшло.
Знов складати прикраси у скриньку,
Наче свята того й не було.
З насолодою все прикрашаю
Фантазуючи, декілька днів.
Дуже швидко усе прибираю,
Без усяких емоцій і слів.
Пів години і казки не має.
Всі прикраси у скриньку лягли.
І здається, квартира зітхає,
Що вбрання Новорічне зняли.
Свят на рік випадає багато.
І святкуєм ми їх на - ура.
Тільки все ж, найчарівніше свято -
Новорічна святкова пора!
Пори року спливуть своєчасно.
За Зимою Весна забринить.
Далі Літо жарке і прекрасне...
І Осіння журлива блакить...
Хоч душа як завжди свята просить,
Сумувати не буду дарма.
Через рік, як закінчиться Осінь,
Знов настане казкова зима.
І дістану я скриньку чудову,
Де дива Новорічні живуть.
Чудо - казку творитиму знову,
Щоб в дитинство себе повернуть.
Ольга Тріфонова
