Не дай, Господь, мені зневіри!
Сумління — хай моє не спить!
Щоб не ростить у собі звіря,
Коли душа від бід болить.
Направ на думи, во спасіння!
Дай мотивацію до дій.
Й надії, вбитій, — воскресіння,
Що вкрав у світу лицедій.
Не залиши мене єдину
Серед сліпих й глухих людей!
Бо, як сама злічу країну
Від підступу лихих ідей?
Хай з мрією живуть синочки,
Що з супостатом йдуть у бій!
Й землі, поранені шматочки,
Нащадкам зберегти зумій…
Щоб пращур, славний характерник,
Навчив тримати булаву!
Й дав Україні клич безсмертний:
«Я вірю, мрію та живу!»
Барчук Р
1.04.23
