Прочитала такий вислів: "Не буває пізно, буває вже не треба". І, знаєте, мені дуже захотілося написати цю замітку. Для себе, для друзів і для тих, хто хоча б один раз, випадково потрапить на цю сторінку))
Я хочу, щоб ви пам'ятали про те, що приходить такий час коли колись дорогі тобі люди повертаються, вирішивши для себе остаточно, що ти - найважливіше в їхньому житті.
І часом так відбувається, що ти не відчуваєш вже бувалої пристрасті і бажання бачитись...І навіть посмішка вже якась підроблена.
Ось здається тільки горів, хотів ... і все! Сірник догорів і згас ... Не дайте згаснути полум'ю, яке хтось розпалив в вас! Адже це може не повторитися знову... Ніколи! Розумієте? Вже не вам будуть бажати доброго ранку і солодких снів, вже не ви почуєте дзвінкий сміх, який так щиро любите, не з вами будуть обговорювати минулий день і не з вами мріяти про майбутнє.
Наталія
