Не бійтесь визнавати помилки.
Хоча б для себе, в думці, перед Богом...
Нас іноді заносить плин ріки,
А розуміння визріває згодом.
Усі ми помиляємось не раз,
Але не кожен зважиться на сповідь...
Не можна вже, на жаль, вернути час,
Але можливо виправити совість.
В моменти гніву, злості чи страждань,
Буває, сам себе не контролюєш,
І можна легко перетнути грань -
А потім все життя про це шкодуєш.
Не бійтесь слова "вибач" чи "прости".
Не так, насправді, страшно оступитись.
Найгірше - коли спалюєш мости, -
У них вже мало шансів відновитись...
А дні летять, їх змінюють роки, -
І кожен сам вирішує, як жити...
Умійте визнавати помилки -
Це дозволяє їх не повторити...
О. Сапріянчук-Маротчак
