Назбирай мені щастя в глиняний дзбаночок,
Я поставлю його у хатині на стіл,
І щоранку проснувшись, маленький шматочок
Посилатиму світу і людям довкіл.
Жменьку усмішок кину у зграйку дитячу,
Хай повсюди лунає солодкий їх сміх,
Нехай сонечко пестить щоразу малечу,
Хай розтане назавжди у душах їх сніг.
Зачерпну я у пригоршні зустрічей радість,
Хай летить до усіх, хто в чеканні страждає,
Нехай лине в домівки жадана миттєвість,
Коли руки ці рідні тебе обіймають.
Аромат ще кохання розвію в повітрі,
Хай з голубками мирними в даль він спішить,
Нехай знають закохані, дні ці солодкі і світлі
Незабаром, вже скоро прийдуть.
Ще краплинки добра я дощами розсію,
Щоб хоч трішки дісталось усім,
Бо сказати я впевнено смію,
Що даєш, те сторицею вернеться в дім.
Обережно візьму я ще щіпку довіри,
Вітерцем із долонь я здмухну,
Хай дістанеться тим, хто зневіривсь, безсилий,
До життя цим пилком поверну.
Насінинки посію натхнення й сміливісь,
Хай талантами рясно вони проростуть,
Нехай поруч ще завжди крокує надійність,
Позитивні емоції разом ідуть.
Ще листочок із спокоєм і пелюсточку вроди,
І легенький цілунок блакитних небес,
Ще політ у світ мрій і красу водоспаду,
Незрівнянність сяйних перевесл.
Оберемок ще ніжності, ласки, любові,
Цілий міх ще здоров'я , надії, тепла,
Поділюся усім, що в душі своїй маю,
Щоби віра в серцях наших завжди жила.
Таня Пшенюк
