Скільки разів вчителю біології доводилось чути цю фразу віж гонорливого підлітка? Гадаю, часто. Особисто я за 2 тижні практики в школі (на жаль, або на щастя, більше біологом не вчителювала) почула це "навіщо воно мені" разів з 10. Так, дійно, і навіщо йому та біологія в школі?! Адже Гугл знає все, а тепер ще й маса нових помічників по типу чатGPT та Gemini, де й можна не питати, а просто фотку скинуть і відповідь готова. Та чи завжди ці помічники будуть поряд?! Думаю, реалії сьогодення вже мали б довести необхідність відкрити підручник...
Та повернемось до "навіщо ж...". В той час, час моєї практики, продумувалось безліч відповідей з авгументами. Чого там тільки не було: і що це цікаво, і що інтернет не завжди є, і навіть до "а раптом загубишся в лісі, звідки ти дізнаєшся їстівні ягоди чи нє" - все все одно зводилось до "Гугл знає все".
Ось Дмитрик (ім'я випадкове) чи Софійка підросли, закінчили школу. Хто вступив до вищого навчального закладу, хто пішов одразу працювати - в кожного свій шлях. Одні вступили туди, куди мріяли, інші ж - куди пройшли по балам. Не є виключенням, що саме за таким принципом потрапили і до педагогічного на спеціальність вчителя біології, яку в школі не дуже то й вчив. Напевно, саме за таким принципом в свій час вступила і мая вчителька біології, у якої якщо щось і питав, відповідь була одна: "Я не знаю, але це є в отій книжці". Звісно, що про якість навчання дітей можна поставити велике питання (переконана на своєму досвіді).
Окрім того, зараз, в час цифрових технологій, часто випливають новини чи то в стрічці Фейсбуку\Інстаграму, чи то в Телеграмі (а тут вже "привіт журналістам") і що ми можемо побачити? "Сенсація! На Київщині помічено отруйного павука-осу!!!" І так по всій країні.
Днями особисто мною було помічено симпатичного павучка біля свого під'їзду. Сфоткала, виклала в одній групі Фейсбуку і почалось... Як мінімум, в двох групах (те, що було помічено особисто мною) з'явилася саме ця "сенсація".
Та ще більше дивують коментарі...
Так, прямо уявляю такого собі павучка з білою торбинкою на спині, який топає з Херсонщини до кривого Рогу та інших регіонів.
Ще приклади "сенсації":
Таку ж саму паніку час від часу можна побачити і про павука-осу, або аргіопу тигрову. Та як тарантул, павук-вовк, так і аргіопа - це типові павуки для нашої країни, які завжди були, є та будуть поруч.
Ще цікавий приклад можна навести до аргументів "Навіщо ж" - всім відомі граки, яких в народі люди називають воронами. Не виключенням є і стрижі, яких назвали ластівками і ці помилки передаються далі, підростаючому поколінню.
А що ж казати про змій? Скільки водяних вужів щороку потерпає від рук людей, бо в нього немає "вушок". Так, він трохи схожий на степову гадюку, та якщо подивитись на обох та порівняти - нічого спільного:
| ||
| ||
Ну і як же без "сенсації":
P.S. Так, це звичайнісінький водяний вуж ;-)
Щорічно від "експертів" потерпає безліч тварин, серед яких і змії, і кроти зі сліпаками. В таку ж халепу потрапили і звичайні коники, які не те, що не шкодять городам, а навпаки, це вірні помічники, проте, їх плутають з саранчою та знищують:
А трапляються і досить кумедні коментарі:
Прикладів ще можна навести безліч та всі вони сенсу не змінять. Отож, можливо, буде один дієвіший аргумент: щоб не виглядати дурнем та не шкодити природі?!
Бідні жаби. По-перше, даний вид давно живе на території Дніпропетровщини, по-друге, аж ніяк цей вид не несе такої небезпеки!
