• Навчи мене, Боже, посіяти жменю добра.
Сипнути так щедро, як сіються квіти край
тину.
Навчи мене, Боже, не стратити в серці тепла
І серед руїн не згубити у сòбі людину.
Навчи, мене, Боже, посіяти жменю квітòк.
У душах чужих хай квітують і ваблять
красою.
А зілля й полин заплести у цілющий вінок,
Щоб гоїти рани, спричинені горем й війною.
Навчи мене, Боже... Бо я вже німа і черства.
І очі краси у весні майже не помічають.
Навчи мене, Боже, посіяти жменю добра.
Хай зІ'йде воно. І хай квіти в душі
розквітають.
• Людмила Галінська •
