Лепбук, або, як його ще називають, інтерактивна тематична папка, — це дидактичний посібник, саморобна паперова книжка з кишеньками, дверцятами, віконцями, рухомими деталями, у якій збирають матеріали з якоїсь певної теми.
Лепбуком називають дидактичний посібник, який дає змогу дітям в ігровій формі засвоїти матеріал з тієї чи тієї теми. Інакше кажучи, він є добіркою різних матеріалів та форм роботи з дітьми.
Використовувати такі дидактичні посібники можна в межах опрацювання з дошкільниками різних тем, реалізації проектів тощо.
В одному лепбуці можна поєднувати завдання з різних видів діяльності дітей, зокрема пізнавальної, дослідницької, практичної, ігрової, мовленнєвої та інших, і застосовувати завдання різної складності. Він є чудовим сховищем для ігор, вправ та інших матеріалів у межах однієї теми. У цьому аспекті його можна порівняти з картотекою дидактичних засобів.
Ще однією перевагою лепбука порівняно з іншими дидактичними посібниками є те, що ми можемо в будь-який час поновити чи розширити інформацію в ньому, наприклад, замінити зображення до завдання чи додати ще одне завдання до гри.
Оскільки всі лепбуки створюються власноруч, це чудова нагода проявити творчі здібності.
Дітей же приваблює передусім незвичне оформлення та цікавий зміст цього посібника. Вони залюбки відкривають конвертики, дістають зображення з кишеньок, а відтак розв'язують пропоновані завдання тощо.
Завдання, які можна реалізувати під час роботи з лепбуком:
♦ мотивувати дітей до пізнавальної діяльності, підтримувати інтерес, сприяти усвідомленню потреби діяти відповідно до ідей сталого розвитку;
♦ розвивати спостережливість, уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки;
♦ спонукати дітей до розв’язання творчих завдань та проблемних ситуацій;
♦ розвивати навички критичного мислення, вміння аналізувати моделі поведінки інших та свою власну;
♦ продовжувати формувати початкові уявлення про дії та поведінку, орієнтовані на сталий розвиток; вибір здорового способу життя; усвідомлення необхідності збереження ресурсів Землі.
Також під час опрацювання матеріалів лепбука дошкільники вчаться планувати майбутню діяльність, домовлятися одне з одним; розподіляти обов'язки, приймати власні рішення, спираючись на засвоєні знання і вміння.
Переваги використання лепбука
Цікава та приваблива для дітей наочність.
Можливість використання у різних видах діяльності дітей: підгруповій, індивідуальній, самостійній.
Різноманітність ігрових завдань, ігор, вправ, пізнавальної інформації та можливість додавати нові матеріали.
Можливість розв’язання завдань різної складності (наприклад, одним дітям можна пропонувати кишеньки з картками або малюнками, а іншим — завдання дослідницького характеру).
Можливість інтеграції різних видів дитячої діяльності (пізнавальної, дослідницької, практичної, ігрової, мовленнєвої тощо) та міжпредметних зв’язків.
Компактне зберігання (велика кількість різних ігор і завдань в одній папці).
Чудова мотивація для повторення та закріплення вивчених тем.
ЯК СТВОРИТИ ЛЕПБУК
Вам знадобляться такі матеріали: картонна папка-основа (можна використати папку-швидкозшивач, обкладинку альбому для малювання, картонний аркуш формату АЗ); аркуші паперу будь-якого формату, кольору та форми; обрізки тканини; наліпки; ґудзики; дрібні речі; ножиці; клей; степлер; скотч.
1. ВИБИРАЄМО ТЕМУ
2. СКЛАДАЄМО ПЛАН НАПОВНЕННЯ ПАПКИ
Лепбук — не просто книжка з картинками, а навчальний посібник, тому варто подбати, щоб тема була представлена в ньому зусібіч. Кожна вибрана тема має підтеми: “Спілкування” — “Привітання”, “Подяка”, “Допомога та підтримка”; “Ресурси” — “Мої іграшки”, “Папір — наше спільне багатство”, “Вода — джерело життя”; “Подарунки” — “Подарунки від природи”, “Дарую радість”, “Слово в подарунок”.
3. МАЛЮЄМО МАКЕТ
Форми подання матеріалу підтем можуть бути будь-які: малюнки, схеми, текст (для педагога), ігри, проблемні питання, творчі завдання. Все це варто розмістити на різних елементах: у кишеньках, блокнотиках, міні-книжках, книжках-гармошках, кругах, що обертаються, конвертиках, картках, що розгортаються, тощо. Продумайте, як і де розташувати елементи, і намалюйте макет на чернетці (аркуші А4, складеному у вигляді лепбука).
4. ВИРІЗАЄМО ДЕТАЛІ ТА ПРИКЛЕЮЄМО НА ОСНОВУ
Лепбуки можна створювати як на груповому занятті, так й індивідуально. За роботи з групою дітей можливі два варіанти: 1) вихователь розподіляє завдання між дітьми, і вони всі разом збирають та заповнюють одну папку; 2) вихователь проводить майстер-клас, а діти з його допомогою створюють кожен власний лепбук.
5. ПОЧИНАЄМО РОБОТУ
Не варто пропонувати дітям виконувати всі завдання, закладені в лепбук, за один раз або навіть за день. Багато з них розраховані на тривалу роботу, вивчення додаткової інформації та проведення досліджень. Робота з одним лепбуком, присвяченим певній темі, може тривати протягом шести тижнів. Недостатньо просто склеїти папку, з нею потрібно систематично працювати.
Лепбук — це не просто яскрава книжка з картинками, а навчальний дидактичний посібник. Тому представлені там форми роботи мають якнайповніше розкривати тему та підтему.