НАТІЛЬНИЙ ХРЕСТИК
Проводжала мати сина у солдати,
Серце розривалось, плакала душа.
На порозі стала, просила заждати...
Свій натільний хрестик синові дала.
- Бережи, синочку, тільки не знімай,
Коли буде важко... Господа згадай,
Притули до серця, все віддай Йому,
Він тобі засвітить сонечком в пітьму.
Він твоя надія, Він твій оберіг,
Ти молися Богу, щоб тебе беріг,
Щоб на полі бою на страшній війні,
Помагав Ісусик, серденько, тобі.
Проводила мати сина у солдати,
Серце розривалось, плакала душа,
Стала на коліна, почала благати,
Линула молитва щира в небеса…
У бою синочок… Обстріли, гармати,
Перед образами плаче сива мати:
- Господи Ісусе… Боже мій Святий,
Ти мою дитину хрестиком прикрий.
У окопі щиро молиться солдат,
А довкола кулі і гримить снаряд...
Затиснув в долоньках мамин оберіг,
А Господь шепоче, щоб до лісу біг.
Вибрався хлопчина, по землі повзе,
А натільний хрестик грудь йому пече.
Тільки перебрався через перекоп,
Влучила гармата в той самий окоп…
Зустрічала мати із війни солдата,
Серце розривалось, плакала душа,
Поклонилась Богу на порозі хати...
Мамина молитва сина вберегла.
Тож моліться мами, довіряйте Богу,
Він із кожним сином в бій смертельний йде!
Сонечко засяє! Буде перемога!
А синочок маму... знову обійме
Галина Пігут-Николишин
