Наступність навчання в сучасних загальноосвітніх школах і професійно-технічних навчальних закладах освіти України

Забезпечення належного рівня освіти в Україні вимагає в першу чергу реалізацію єдиного рівня загальноосвітньої підготовки в школах і професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ). Це завдання пов”язане з подоланням низки труднощів. По-перше, фактичний початковий рівень знань і умінь учнів, що приходять в ПТНЗ, нерідко значно нижче, чим в учнів, які йдуть в 10 клас. По-друге, є відмінності в пізнавальних можливостях, мотивації навчання і праці, характері професійної спрямованості учнів ПТНЗ. Одним з найважливіших факторів, що дозволяють реалізувати єдиний рівень загальноосвтньої підготовки, є наступність у навчанні. Розробка методологічних і психолого-педагогічних основ цієї проблеми – суттєве завдання сьогоднішнього дня, важливість якого підкреслена в документах про реформування сучасної школи. За визначенням Е.А.Баллера, який одним із перших глибоко досліджував цю проблему, “наступність – це зв”язок між різноманітними етапами або ступенями розвитку як буття, так і пізнання, сутність якої полягає в збереженні тих чи інших елементів цілого або окремих сторін його організації при зміні цілого як системи, тобто при переході з одного стану в другий” [1, с. ]. У цій категорії проявляються такі важливі закони діалектики, як закон заперечення заперечення і переходу кількісних змін в якісні. На значення наступності в процесі навчання звертали увагу ще Я.А.Коменський, І.Г.Песталоцці, К.Д.Ушинський. Теоретичній розробці цієї проблеми були присвячені роботи Б.Г.Ананьєва, С.Е.Драпкіної. Ш.І.Ганеліна, Р.С.Гуревича, В.М.Лихача, А.В.Усової та ін. Я досліджував науково-педагогічні основи наступності викладання трудового навчання, предметів природничо-математичного циклу в загальноосвітній школі і професійної підготовки в ПТНЗ. На основі дослідження були складені рекомендації з удосконалення навчальних програм, посібників та методик викладання. Навчальне пізнання – складний процес. Для нього характерні постійні переходи від одного етапу до іншого, вищого, і якщо поетапність розвитку порушується, то пізнання об”єкта стає недосконалим, хибним або навіть неможливим. Наступність в педагогіці доцільно розглядати: 1) як методологічний принцип організації всього навчально-виховного процесу; 2) як загальний дидактичний принцип, що сприяє реалізації принципів науковості і систематичності в розміщенні навчального матеріалу і встановленні зв”язку в пізнанні учнів між раніше засвоєним і новим навчальним матеріалом; 3) Як один з специфічних для ПТНЗ принципів, що забезпечує необхідний взаємозв”язок загальної і професйної освіти. Під час вивчення трудового навчання, предметів природничо- математичного циклу, автосправи в школах і ПТНЗ ядро матеріалу, що засвоєний в загальноосвітній школі, зберігається і перетворюється на новому етапі пізнання. Завдання полягає у взаємозв”язку того, що засвоєне в школі, з навчальним матеріалом, який викладається в ПТНЗ. Наступність реалізується в змісті і побудові матеріалу в програмах, посібниках і методиках, прийомах і формах навчання, при перенесенні знань і способів дій з одного навчального предмета в інший, в виробничу практику, при побудові ієрархії явищ, понять і законів. При цьому необхідно враховувати реальні можливості учнів, наявність в них раніше засвоєних знань та вмінь для встановлення зв”язку між старим і новим навчальним матеріалром. В дослідженні були використані методи логічного і матричного аналізу, а також метод дидактичних граф. Проаналізовано 17 програм, 28 підручників і 12 методичних розробок. Визначені головні, допоміжні і додаткові поняття, з”ясований коефіцієнт їх значимості. Аналіз показав, як головні поняття і закономірності фізики, математики, хімії, креслення, трудового навчання, що засвоєні учнями в дев”ятирічній школі, поступово розвиваються і застосовуються у професійній підготовці фахівців із дерево- і металообробки, автосправи в ПТНЗ. Визначенні вихідні положення для складання тезаурусу і укрупнених дидактичних одиниць з предметів природничо-математичного циклу, трудового навчання в школі і ПТНЗ. Проводились консультуючі експерименти, анкетування директорів і викладачів шкіл і ПТНЗ, опитування учнів. Було вивчено і узагальнено передовий педагогічний досвід 35 викладачів ПТНЗ м.Вінниці та області, опитано 25 викладачів, проаналізовано 85 уроків. У експерименті брало участь 849 учнів. Отримані дані опрацьовувались на ЕОМ, їх достовірність визначена параметричними і непараметричними методами. На основі дослідження з”ясовано, що при складанні навчальних програм, підручників і методик викладання принцип наступності враховано слабо. Його реалізації в навчанні заважає відсутність у випускників основної школи і учнів ПТНЗ міцної системи знань і вмінь з предметів природничо-математичного циклу та трудового навчання. Викладачі ПТНЗ часто не вміють актуалізувати знання, із засвоєні учнями раніше. Часто матеріал одного предмета не відповідає матеріалу, вивченому з інших дисциплін. Підручники фізики, хімії, математики, трудового навчання загальноосвітньої школи перевантажені теоретичним і другорядним матеріалом, більшість задач носить теоретичний характер, багато дублювання. Внаслідок цього частина школярів систематично не засвоює провідні поняття та закономірності, втрачає зацікавленість до предмета. Багато учнів, що вступають до ПТНЗ, мають слабкі зання з фізики і математики, трудового навчання, не вміють застосовувати їх на практиці. Нові поняття і закономірності не базуються на поняттях і закономірностях, що засвоєні в школі, і тому не закріплюються в свідомості учнів. Загальні уміння розумової праці сформовані недостатньо для роботи з технічною інформацією в умовах ринкової інтенсифікації виробництва. В навчанні слабо враховуються закономірності розвитку техніко-технологічного мислення учнів. Вони звичайно не вміють cпіввідносити наукові знання з технічними принципами роботи машин і установок, а технологічні та трудові процеси не вміють пояснювати за допомогою знань, отриманих на уроках загальноосвітніх дисциплін. Природно, що це відображається на засвоєнні навчального матеріалу. Слабо враховуються вікові та індивідуальні особливості учнів, різниця в мотивації, міжпредметні зв”язки, принципи професійної спрямованості. Наступність у навчанні передбачає розвиток і удосконалення методів, організаційних форм і прийомів навчання. В дев”ятирічній школі і ПТНЗ домінують репродуктивні методи викладання. Разом з тим зростає інтерес викладачів до теорії і практики проблемно-розвивального навчання, що знаходить відображення в застосуванні відповідних методів. В ПТНЗ питома вага застосування методів проблемного навчання вища, ніж у загальноосвітній школі. Такі організаційні форми, як урок на міжпредметній основі, комплексні семінари, учнівські конференції, диспути, тематичні вечори, лабораторні роботи і практикуми з вивчення нової техніки і техноло¬гії сучасного виробництва, сприяють формуванню технологічних умінь. Проте застосовуються вони рідко, Аналіз підручників дев"ятирічної школи і ПТНЗ виявив низку факторів, що утруднюють сприймання навчальної інформації, завдання часто спрямовані лише на механічне засвоєння формул, теорем і зако¬нів. Зростає кількість дрібних ілюстрацій, які не зав¬жди допомагають розкрити сутність явищ, що вивчаються, ілюстрації дублюють одна одну, їх розподіл нерівномірний. На основі теоретичних та емпіричних досліджень нами створено методику, що дозволяє поступово збільшувати складність навчального тексту І наочних матеріалів за ступенями навчання. 3"ясоване опти¬мальне число Інформаційно-змістових елементів, слів і словосполу¬чень, що несуть предметне, змістове навантаження, яке учні можуть засвоїти на уроці або в розділі підручника. Конкретно показано, скільки нових понять рекомендується вводити, при вивченні тієї чи іншої теми. Важливо знати можливості учнів у засвоєнні матеріалу. На осно¬ві аналізу літератури і педагогічних експериментів проаналізовано складність тексту підручників трудового і професійного навчання. 3"ясувалось, що складність всіх підручників із названих предметів перевищує оптимальну. Надто висока середня абстрактність тексту. Дослідженням з"ясовано оптимальну кількість інформаційно-змістових елементів, які учні повинні засвоїти протягом одного уроку з тексту і наочних матеріалів: 5 клас-12-ІЗ одиниць,а також 4 нових поняття; 9 клас-16-17 , а також 5-6 нових понять; II клас 20-21 одиниця І 7 нових понять . Багато підручників насичено новими поняттями. Часу для їх засвоєння і закріплення відводиться мало, тому знання часто виявляються формальними і поверхневими. Мною розроблено методику викладання окремих тем з урахуванням внутрішніх і міжпредметних наступних зв'язків та проведено фор¬муючий експеримент на 18 уроках в 7 ПТНЗ з охопленням 480 учнів. Результати проведеного дослідження дозволили зробити конкретні висновки і розробити рекомендації з удосконалення навчальних програм, підручників та методик викладання. На мою думку, для встановлення наступності навчання на різних ступенях навчання методистам необхідно в найближчий час: -теоретично розробити І експериментально перевірити умови дотрима¬ння принципу наступності в ланці: наука-основи наук- зміст навча¬льного предмета-пізнавальні можливості учнів; -проаналізувати систему розвитку понять в навчальних матеріалах на різних ступенях, навчання, з "ясувавши ключові поняття; - скласти дидактичні графи окремих навчальних тем і на їх основі розробити тезаурус навчального предмету; - в програмах виділити фундаментальні і додаткові /методичні/ поняття, скласти та створити групи взаемопов"язаних понять; - в підручниках з трудового навчання виділити і показати основні поняття, логічні відношення між ними; - поглибити розтлумачення нових понять, враховуючи їх наступне за¬стосування та розвиток при засвоєнні предметів профтехциклу - скласти методику реалізації внутрішніх і міжпредметних наступних зв"язків з окремих тем; - створити Інтегровану систему вправ для формування полі¬технічних знань та вмінь учнів; - систематично практикувати в ПТНЗ проведення комплексних семінар та міжпредметних навчальних конференцій, факультативів, практикумів з вивчення наукових основ сучасної техніки і технології виробниц¬тва, підсилити групову та Індивідуальну роботу учнів; - розширити застосування в підручниках І наочних матеріалах багатоскладних Ілюстрацій, комплексне застосування різноманітних видів наочності; - підвищити ІнформованІсть викладачів в області техніки і технології сучасного виробництва відповідно профілю шкіл або ПТНЗ, а викладачів опецпредметів- в області наукових основ спеціальності, що вивчається; - створюючи засоби навчання з різних предметів організувати тісне співробітництво між їх авторами. Вивчаючи теми всередині одного курсу врахування принцип нас¬тупності передбачає виділення основних структурних елементів теми. Подаючи новий матеріал, викладач актуалізує факти, закони, по¬няття І способи дій, вивчені раніше. З "ясувавши рівень засвоєння учнями цих елементів, викладач опирається на них при введенні нових понять. Актуалізація здійснюється за допомогою бесіди, запитань, іноді з цією метою використовується підручник або інші навчальні матеріали. Важливо уміти встановити зв"язки між різноманітними темами, показати перспективу їх вивчення. Доцільно матеріал з теми позділити на струк¬турні елементи І визначити логічні зв”язки між ними. Наступність навчання дозволяє не допускати дублювання матеріалу як з однієї, так і з різних дисциплін, дає можливість створити систему, де нове логічно витікає з попереднього і знаходить свій подальший розвиток у наступному, реалізація наступності в навчанні під¬вищить рівень підготовки в сучасних загальноосвітніх школах та про¬фесійно-технічних навчальних закладах освіти України. Література: 1. Баллер Є.А. Преемственность в развити культуры. –М.: Наука,1969,с.15 2. Гуревич Р.С., Коломієць Д.І. Математика та фізика на уроках трудового навчання. Трудова підготовка в закладах освіти. – 1999. –1999. -№1-с.14-17