Нас спопеляє час життя,
а ми у нім не набулися...
Від грішних дій, до правди каяття —
кохання ми не напилися.
Все промайнуло, ніби у вогні.
З весни до білих снігопадів.
Невже то все наснилося мені
картинками яскравих слайдів?
Тож пригорнись до мене ти.
Якщо палати — тільки разом.
Потрібно крок останній цей пройти,
під звуки вогняного джазу.
Нас спопеляє час життя...
Барчук Р
