Народ живий! Кохає та воює,
З печі виходять хліб та калачі,
Сирени виють, але він не чує,
Несе наплічник в себе на плечі.
Хода тяжка -у берцях,з автоматом,
А ще біди у серці повен міх.
Він вперто йде! А з ним іде розплата,
Розплата за Вкраїну й нас усіх!
Сльоза горохом котиться щокою,
Та то не слабість...злість тамує дих!
За тих,що не вернулися із бою
Й за тих, хто ще живіший всіх живих.
Народ живе!Без ніг і в однострої,
Без світла,без машин та без квартир,
Донатить для сусіда броник й зброю,
І вірить в Перемогу,військо й мир!
Народ живе...хоч кров і не водиця,
Чужим синам молитва оберіг.
...Картопля ляже в землю ,як годиться,
Для цього,мабуть,Бог його й зберіг!
