Наречений.
(гумореска).
Як надумав старий Лис
Восени женитися.
Треба буде у ліску
Жінку придивитися.
Взяв ціпок він, окуляри
Фрак надів і рушив в путь.
Ось із хащів дві красуні
Та назустріч йому йдуть.
Перша краля - то Корова,
Пишногруда та здорова.
Дума Лис ,,Оце так да!
Жінка буде хоч куда!"
А вона ще з півдороги
Виставила йому роги.
Друга краля - то Ослиця,
З виду так собі дівиця.
Лис зітхнув, вклонитися чемно.
Мабуть тут я був даремно.
Краще я піду в село.
Недалечко вже воно.
Лис підходе до села.
Півень там во всю вола.
-Не підходь сюди, ти Лиско,
Бо наб'ю тобі я писка.
Лис задкує до вівчарні.
Там живуть Овечки гарні.
Квітів Лис нарвав букет.
І навів він марафет.
Хвостом витер пил з щіблета,
З голови він зняв кашкета.
Зализав свою чуприну,
Струнко випрямив він спину.
Боже мій, яка краса!
Три Вівці! О небеса!
Тут я точно оженюся!
Тільки но я роздивлюся.
Першая Вівця блондинка.
Вся струнка, як та тростинка.
Друга чорна смоляниста
із калиновим намистом.
Третя руда золота.
Челюсть впала у Лиска.
Розгубився, розімлів,
облизнувся і присів.
Які гарні, соковиті.
Який вибір тут зробити?
Мабуть я візьму всіх трьох.
А серденько тьох-тьох-тьох.
- Лисе, ти чи з дубу впав?
Чи дурним на старість став?
- Ні, я зовсім не дурний
І душею молодий!
- Вівцям тим душа не треба.
Подивися ти на себе.
- Не бурчи, не сперечайся!
Ляж собі, не калатайся!
Тут в вівчарню входить пан. Здороветельний Баран.
- Що тут робить старий Лис?
Ти бува не заблудивсь?
Налилися кровью очі.
Баран Лиса вбити хоче.
Кинув Лис ціпок, букет,
Кепку, фрак, один щіблет.
Вискочив з вівчарні Лис
І побіг в дрімучий ліс.
Біг, тікав, котився, падав.
Серце знов дає пораду.
- Зупинися, не біжи.
Треба дух перевести.
Не послухався нікого.
Окочурився небога.
@Шпак Тетяна
фото:з Pinterest
