Напитися б мені отого літа...
Прозорого -- як неба чиста синь,
Солодкого -- як всі меди у квітах,
Зеленого -- як спідницІ' долин.
Напхати би метеликів в кишеню,
надовше, аж до лютої зими...
Букет жоржин і ягід цілу жменю
сховати потай у солодкі сни.
П'янкий нектар ще довго смакувати
під спів птахІв. Симфонія до чаю...
В кущах ожинових ключі старі шукати.
Оті, що в осінь... Та , ще хвильку маю...
Напитися б мені отого літа...
05.07.2022
Людмила Галінська