Написано давно багато слів.
Та ще не було тих, найважливіших.
Крізь вітровії, відстані років
Життя вперед летить…Назустріч-тиша…
Мабуть не варто підганяти час,
Усе- як є, усе само собою.
В житті переплітаються не раз
Зима із літом, радість із журбою.
Як день і ніч, як вітер і вода,
Як дощ і сонце- два світи великі,
Такі ж, бо, різні –літо і зима.
Самотньо на морозі плачуть квіти…
Не стишує галопу час… летить
Кудись в сузір'я Андромеди.
Написано давно багато слів,
Та ще найголовніші попереду.
Леся Гук, "Зорі в долонях"
