Найдорожче, що існує в цьому світі, -
Це завжди були і будуть тільки діти.
Бо немає ані дня, ані хвилини,
Щоб батьки не турбувались про дитину.
Носиш ти її під серцем і радієш,
Про її хорошу долю тихо мрієш.
Потім носиш на руках і колихаєш,
Про здоров'я щиро Господа благаєш.
Час минає - вже ведеш її у школу...
Не зійдуть із гадки діти нам ніколи.
Чи малі вони, а чи уже дорослі -
Все одно до серця нашого прирослі.
Обіймайте їх частіше, обіймайте
І у кожну із доріг благословляйте!...
Можна все, що тільки випаде, стерпіти,
Лиш аби були щасливі наші діти...
О. Сапріянчук-Маротчак
