На підвіконні тихо доля спить..
крізь сон муркоче музику сонетів,
яких уже мені і незлічить,
бо все життя несеться без білетів...
і без зупинок на щасливу тиху мить,
на нещасливу,але теж таки важливу..
на жаль,нам час життя не зупинить...
час все одно збере свою поживу...
а поки що на підвіконні тишина...
і сонячне зайчисько мружить очі...
я знаю, що це поки я ...сама...
і десь там янгол грає і мені щоночі...
14.06.2016
