НА ПЕРЕХРЕСТІ ТИСЯЧІ ДОРІГ
На перехресті тисячі доріг,
Де сяйвом золотим палає сонце,
Де дощ паде й пухнастий білий сніг,
Де день тримає щастя у долоньці.
Де колосом гойдає неба край
Й цілунки шлють хмаринки із блакиті,
І де дзвенить піснями водограй,
Й де ловимо найкращі світлі миті.
І де радіють небо і зоря,
І місяць розливає дивні чари,
Де жертви подають до вівтаря,
І ніч скликає все живе до пари.
Де лебеді здіймаються у вись,
Як символ ніжний вірності й кохання,
Де наш народ у вірі відродивсь,
Щоб подолати назавжди страждання.
Де мило так співають солов'ї
Й звучить сопілка ніжно у калині,
Де злагода й повага у сім'ї,
Немає злоби, заздрощів, гордині.
Де словА теплі зронюють вуста,
Де вірні, щирі і приємні друзі,
І добрих справ корзина непуста,
Де совість з милосердям у союзі...
... Там Бог живе і з ним свята Любов,
Що гріє душу й заглядає в серце,
Думки звільняє від страшних оков
І сіє у житті добра зеренце.
Оксана Козак
