На осонні осінь…
На осонні осінь синім сном снувала,
Багрянцем мереживним ліси гаптувала.
Струшувала яблука в кошики-корзинки,
Вабила спізнілими шапками малинки.
Мерехтіла листом - жовтим помаранчем,
Роси в павутинці спалахнули вранці.
Павучки- ткачі ткали килимочки
Й прикрашали ними кущики й грибочки.
А під вечір мжичило небо сірооке,
Спінилося бульками озеро глибоке.
Старий дуб, поважний, жолуді розкинув
Й, наче молодик, у танок поринув.
Під сопілку вітру танцювали всі:
Клени і осики у повній красі.
Лагідні берізки і стрункі вербички
Листом засипали щедро печерички.
А осінь все більше пензлем малювала,
Барв вогненно-ясних геть не шкодувала.
А потім зручненько всілась на осонні
І кружляла листям сонно, сонно, сонно.
14.09.2024
Коли продумуєш урок в 11 класі про риторичні фігури, а в голові крутяться рядки для малечі.