На охриплих вітрах я, мов птах,
Що без пір'я у небо злітає.
А живиця хмеліє в бруньках
І черемха листочка чекає.
Принесіть мені кошик надій
І косицю із цвіту кохання.
Брате-березню, легіню мій
Десь у гості прийди на світанні.
Сядем вкупі за тихим столом,
Розкажу тобі байку про Мавку.
А вже місяць студеним рогом
У прийдешнє майструє лавку.
Чуєш, брате, як десь вдалині
Б'ють громи у кривавому небі.
Я б давно вже був на війні
Та боюся, друже, за тебе.
Що віч-на-віч залишишся сам
Із сим світом і цвітом, і рястом.
Що у темні й чужі небеса
Заберуть наші хмари сріблясті.
Я з тобою стою на межі,
Доки змовкнуть ракети й гармати
Розкажи мені, брате, скажи,
Як Вікторії* свята діждати?
На охриплі вітри, сонця гами згори,
Забринять солов'ями діброви.
І розкажуть стрункі явори,
Що весна – не весна, без любові.
*богиня перемоги (міф.)
04.03.2023 р.Іван Війтенко
