На мить одну, одну єдину,
Якби забути про війну...
І пити, мирну цю хвилину.
Хоча б однісіньку, одну.
Прикинутись, закрити очі -
Живемо, ніби, як колись.
Не треба бігти серед ночі...
Лиш дякуй Богу і молись.
Не кров, не смерть, не рани-вирви,
А маки квітнуть у житах.
І не хрести на довгі милі,
Чи впав на землю чорний птах.
Не труни, прапором покриті,
А просто небо і хліба.
Не сльози матерів пролиті...
В очах безвихідь і журба.
НЕ ВДАСТЬСЯ!!! НІ!! НІ НА ХВИЛИНУ!
Ні на одну єдину мить.
Забути рідну Україну,
Що у вогні війни горить.
Ніколи серце не забуде
Всі жертви... стільки горя й бід.
Настане день! Відплата буде!
Зітрем з землі нашестя слід.
Світлина з мережі.
