НА МОРІ
У селі гудуть жнива,
Репають комори.
Я ж за долю перший раз
Вибралась на море.
Думала, нехай усе
Йде вже під холеру.
Мо' на півдні повезе —
Стріну кавалера.
Хоч господа немала —
Все, що мають люди,
Зголосилася кума
Замість мене бути.
То ж лежу у перший день,
Глипаю на чайку,
Аж коли "дзелень-дзелень" —
То кума по скайпу.
— Щоб тобі попався негр, —
Чи кляне, чи рада, —
Он твоя коза мене
Била рогом, клята.
Геть доїти не дає,
Потрощила воза...
— Кумцю,— кажу, — метод є,
Відв'яжи Барбоса.
Він ухопить за хвоста,
І коза не рушить.
— Леле!— Крикнула кума,—
Пес он кури душить.
— Птицю вивільни хутчіш,
Бо велике горе...
І вже каюся, хоч ріж,
Що лежу на морі.
— Я не можу! Бо якраз
Поросят шукаю.
Вже минув не битий час,
Як втекли з сараю.
Тут мені немов огнем,
Кочергою — в груди.
— Я беру таксі! І вже
До обіду буду!
...У селі гудуть жнива,
Репають комори.
Я ж за долю перший раз
Вибралась на море.
Тетяна Волошина (Савчук)
