Мистецтво Китаю зародилося, як частина релігійних церемоній та ритуалів.
Китайський живопис і каліграфія відрізняються особливою своєрідністю. Вони визначаються даосизмом, послідовниками якого було багато художників, використовуваними матеріалами і китайською ієрогліфікою.
Каліграфія тут не просто уміння красиво писати, але і мистецтво, яке дозволяє майстрові в рамках традиції якнайповніше проявляти свою індивідуальність. При письмі використовуються “чотири скарби майстерні”: папір, пензлик, туш і пемза.
Стародавні зразки китайського живопису відность до періоду неоліту (6 – 5 тисячоліття до н.е. ). Живопис на шовку вперше з’явився в епоху царств, що воювали між собою у Китаї.
Китайська вишивка – справжній витвір мистецтва, адже іноді важко відрізнити добре виконану роботу від фотографії. Гра барв шовкових ниток, у залежності від переломлення світла, якісно розкриває палітру відтінків виконаної роботи, що додає різноманіття та неповторності. А багатогранність мотивів, здатність відтворити найскладніший образ, варіативність технік та творчих рішень не залишають байдужим нікого.
Дракон для китайців – центральний об’єкт у культурі, добрий звір, що приносить успіх, покровитель гір і річок, владика Сходу, звідки сходить життєдайне сонце. Дракони звивалися на імператорському одязі, обвивали колони палацу, прикрашали стелі, меблі, фарфор.
У II тис. до н. е. в Китаї було створено незалежну від вимови ієрогліфічну писемність, завдяки чому носії численних мовних діалектів, не розуміючи усного мовлення, легко могли спілкуватися у письмовій формі. Найдавнішою пам´яткою китайської літератури є книга пісень «Шицзин» (XI – VI ст. до н.е.).