Опубліковано 26 лютого 2025 о 09:55
2 0

Микола Вороний. Вірш «Блакитна Панна»

Про автора

  • Один із засновників українського театру та Української Центральної Ради.

  • Актор театру корифеїв.

  • Належить до покоління «розстріляного відродження»: розстріляний як ворог народу.

  • Представник символізму і його зачинатель в українській літературі.

Важливі цитати:

«майстер гармонійних дисонансів, піонер формальних пошуків, мрійливий лицар захмарного князівства… Мав сміливість понад усе цінувати красу, прагнув облагороднювати марудно дійсність»;

«визнаний майстер поетичного слова, талановитий перекладач творів прогресивних російських і західноєвропейських письменників,- він своєю плідної діяльністю сприяв розширенню горизонтів української літератури, виробленню нею нових форм, налагодженню нових зв’язків з іншими літературами світу»;

«перший правдивий модерніст української літератури».

Особливості поетики М. Вороного:

  • мелодійність і ритмічність поезій;

  • оспівування краси як найвищої духовної цінності;

  • філософія двох контрастних світів - матеріального та духовного;

  • головне покликання поета - осягнення вищого (духовного)

    світу.

Блакитна Панна

Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах...
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.

Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгождана, нездоланна...
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: "Осанна!"

А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.

І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В'ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.

1912

Аналіз

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Напрям: модернізм.

Течія: символізм.

Провідний мотив, мотиви: возвеличення краси природи, єдність її з мистецтвом.

Тема: гармонія природи й мистецтва.

Ідея: звеличення краси й природи; возвеличення природи, життя як джерела творчої енергії.

Збірка: «Гротески».

Композиція (зміст): (І октава) має крилами усміхнена примарами хмар Весна — (II октава) Весна — Блакитна Панна з'являється, їй хвала — (III октава) опис краси Панни — (IV октава) у душі ліричного героя радість: "в'ються хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні і сплітаються в гротески голосні".

Важливі деталі:

  • Блакитна Панна-символ весни;

  • рядки побудовані, ніби сходинки, по яких навесні збігає сніг (особлива увага до форми - риси символізму. Важливо не що, а як сказано);

  • У вірші поєднано зорові, слухові й нюхові образи.

ХУДОЖНІ ЗАСОБИ:

Риторичний оклик: Ось вона — блакитна Панна! Їй виспівує: «Осанна!».

Епітет: весна запашна; свята врода; попелясті, пелехаті хмари; неземна чистота; промениста роса.

Метафора: Весна лине вся в прозорих шатах, у серпанках і блаватах…; весна сяє усміхом примар; вона сяє вродою, чистотою; сміючись на пелюстках, променистою росою; в душі моїй в сяйві мрій вʼють хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні і сплітаються в гротески.

Персоніфікація: вся земля виспівує; гомонять пісні; весна сміється, сяє.

Порівняння: вона, як мрія сну.

Символ: блакитна панна - весна.

Також у вірші багато асонансiв та алітерації.