Ми всі потроху винуваті,
так побудований цей світ:
найкраще — силою забрати,
з прекрасного — зірвати цвіт...
Розумних — тролимо до біса,
дурних — до влади, керувати.
На правду тягнемо завісу,
брехню щоб в землю засівати.
Тим хто кричить — заткнули рота.
А хто мовчить — в загін рабів.
Ворожу мову, мов болото,
змісили серед рідних слів.
Ціна за гідність — лиш у грошах.
Хто більше має — й правда там.
А істина — лежить на ношах,
підвладна скинутим хрестам.
Барчук Р
