У нашому дитячому садочку пройшов найулюбленіший тиждень - «Мій домашній улюбленець».
Діти з радістю долучились до запланованих заходів. Кожна дитина презентувала свого улюбленця друзям: неймовірні фотографії, цікаві історії про пухнастих, милих, чотириногих, хвостатих, яскравих, крикливих, чорних, білих, смугастих, маленьких і великих.
Особливо всі перейнялися історією одного кота-переселенця, який став найкращим, найулюбленішим другом для всієї сім’ї наших вихованців.
До вашої уваги ця історія у віршованій формі:
Кіт Мурза.
У кожної тваринки є історія своя.
Ось, послухайте, наприклад, про цього кота...
Жив у місті. Тут, близенько.
Все було в нього гарненько:
І де поїсти, і поспати,
Було де і з ким пограти…
Але враз усе пропало!
І всього цього не стало…
Господарі усі пішли,
Пороз’їжджалися хто куди.
Котика ніхто не взяв,
Може…він всім заважав?!
Сумно, страшно стало всюди.
«Мяу» - каже, - Де, ви, люди?!
Раптом… Хтось його позвав
І у селище забрав…
Мурза котика назвали,
Прихистили, обласкали.
Тепер, в нього справжні друзі:
З Олексієм і Миколкою він всюди:
На прогулянці гуляє,
З ними весело стрибає,
З ними спати він лягає
Добре їх охороняє.
А веселі хлопчаки –
Бавляться з ним залюбки!
В теперішній час дуже багато тварин стали безпритульними і потребують безпечного прихистку.
І ця історія вчить безкорисливості, щирості і доброті. Вихованню дбайливого ставлення до братів наших менших, відповідальності за тваринок, яких ми приручили.