Ми не вінчані перед іконами...
Вівтарем, образами, людьми.
За тобою - хоч в прірву, хоч в полум'я,
Але ти задля мене - живи!
Моє серце, коханням обвінчане,
Твоє серце від куль зберіга,
Наше щастя, війною скалічене,
І розстріляна нині весна.
Ця молитва, дощем спантеличена,
Від ворожого зла укрива.
Ми у церкві з тобою не вінчані...
Але я задля тебе жива...
Марічка Мудра
