Ми - діти, поки ще живуть батьки!
Запам'ятай життєву аксіому:
Щоб довше залишатися дітьми,
Частіше повертаймося додому.
Нічого не потрібно їм від нас,
Нехай в дарунок буде лиш хлібина,
Та це для них - найщасливіший час,
Бо можуть обійняти доньку й сина.
Цілуй матусі руки защораз,
І з батьком за столом діли хлібину.
А як ідеш - збере вона для вас
Оту нехитру мамину торбину.
І скільки би не було вам вже літ -
З сльозами завжди дивляться у спину,
І щирі молитви вам шлють услід
Та у чоло цілують, як дитину.
Ми - діти, поки ще живуть батьки!
Запам'ятай життєву аксіому:
Щоб довше залишатися дітьми,
Частіше повертаймося додому.
