Ми б ліпили вареники нині,
Такі білі, пухнасті, духмяні...
Зустрічали б весну в Україні
Із усмішками, щиро, з піснями.
Та приперлись непрошені в хату.
Ті, що стали навік ворогами.
Ті, що звали себе старшим братом -
Із брудними руками й серцями.
Йдіть собі. Ми вас тут не чекали.
Геть назад, у свою гнилу рашу.
Доки вас тут усіх не поклали
У гостинну святу землю нашу.
Проженемо зелену потвору,
Хай зоріє земля калинова.
Наготуєм вареників гору,
Колодія відмітим святково,
Ми гостинно стрічаємо друга,
Якщо наміри чисті він має.
А ,, братів'', тих що сіють розруху,
Хай землиця святая приймає.
