Чарівно, романтично, чутливо, зворушливо … Саме так пройшли музейні педагогічні читання “Арабески”- ключ до розуміння поетичної магії Лесі Українки” у педагогічному музеї Кам’янської гімназії№39, який відбувся у рамках місячника, присвяченого відзначенню 150-й річниці від Дня народження Лесі Українки — української поетеси, драматурга та громадської діячки, класика української літератури.
Святково прибраний музей, національний колорит, музичне оформлення — усе сприяло підвищенню емоційного настрою учасників заходу.Про долю, творчість, випробування та кохання учасники літературних музейних читань говорили словами поезій Лесі Українки, мовою музики та почуттів.
Ведучі вечора Аліна Капінус, Микола Мазур, Максим Ткаченко, Юліана Кулініч наблизити постать Лесі до учасників, представивши її у калейдоскопі маловідомих сторінок біографії, спогадів сучасників, листах, нотатках, також розповіли про освітню діяльність та педагогічні погляди відомої української літераторки.
Поетичні рядки Лесі Українки звучали у виконанні Катерини Маловичко, Соломії Балути, Мілани Кравець, Романа Гончара, Федора Гриви, Гарькавої Софії, Мирослави Гаврилюк, Анни та Кіри Овчаренко. Читаючи вірші Лесі Українки, учасники заходу спробували зазирнути у внутрішній різнобарвний творчий світ славетної українки, доторкнутися до потаємних глибин її поетичної душі. “Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає» - лунало з імпровізованої сцени.
Глядачі зустріли гучними оплесками пісню “Хотіла я піснею стати” на слова Лесі Українки в сучасній обробці, яку виконували сестрички Кароліна та Софія Сафонови.
Учасники театрального дійства прожили життя відомої поетеси разом з артистами, котрі перевтілилися в образи легендарної письменниці, Олени Пчілки, Сергія Мержинського, Мавки та Лукаша. Акторську майстерність в інсценізації “Він та Вона”, уривку з драми-феєрії «Лісова пісня» проявили Софія Глущенко, Максим Неїжмак, Софія Нороха та Дмитро Романенко.
Учасники музейних педагогічних читань були настільки захоплені цікавим дійством, що не помітили, як пролунали останні слова ведучих: “Сердечно дякуємо гімназійному товариству за щире вшанування творчості Лесі Українки!Так гарно було спілкуватися, так приємно було знову поринути у світ Лесиної поезії. Тримаймось її слова! Учімось бути єдиним народом!”
Сподіваємось, що «Лесині стежини» доторкнулись до душ і учнів, і вчителів.
Натхнення та любов, самопожертву, вогонь відданості та патріотизму відчували учасники музейних педагогічних читань, несучи у серці Лесине слово та бажання знову відкрити книгу та доторкнутися до великої літературної спадщини величної Людини. То, можливо, вже час вирощувати нове покоління читачів? Відкривати їм живу, жваву, енергійну, різнопланову, шляхетну й елітарну Лесю Українку. Щоб знало про неї майбутнє покоління, а ми таки не втратили нашу шляхетську Україну.
Дякуємо гімназистам 2-В, 4-І, 7-Б, 8-А, 8-Б,9-Б класів за участь у такому чудовому заході!
