Сьогодні прочитала єврейську притчу "Простий глек". Вирішила поділитися змістом цієї притчі з вами, колеги.
Для мене притчі - це ті помічники, які допомагають не просто передати мудрість віків ще комусь, а й завжди згодяться у виступі на педраді, на батьківських зборах, у спілкуванні з колегами. а головне - у роботі з дітьми.
Простий глек
Один рабин був дуже мудрим та освіченим, однак негарним з лиця. Проте завдяки своєму розуму він здобув пошану самого імператора! Якось, завітавши до палацу, ребе наштовхнувся на доньку володаря, і та заповзялася кепкувати і глузувати з нього:
- Ой леле! Такий блискучий розум - і в такій убогій оболонці!
Проте ребе не знітився і запитав:
- Скажи-но мені, принцесо, в яких глеках твій батько зберігає вино?
- У керамічних, ясна річ, - відказала двчина. - Адже всі зберігають вина лише в таких глеках!
- Та невже?! - засміявся мудрець - Тільки постолюдини тримають цей напій у таких убогих посудинах. А царським винам належить зберігатися в дорожчому посуді!
Принцеса засмутилася і тут-таки наказала челядникам перелити все вино до золотих глеків. Та невдовзі вона з подивом виявила, що все вино скисло!
Тож, здибавшись із ребе наступного разу, принцеса обурилася:
- Що за дурну пораду ти мені дав! Знаєш, що сталося з нашим найкращим вином? Воно скисло!
- Зате ти сама переконалася, що вино ліпше зберігається в простому, неоковирному посуді, - всміхнувся ребе. - Те саме стосується і мудрості, і знань.
