Неможливо нести культурний код України розмовляючи російською.
Тільки, тому що, досі існує українська мова – існує українська нація та її культура.
А якщо глибше черпнути. Російську мову насаджували примусово, завозячи росіян в домівки вбитих українців. Тобто, у кожного українця, що сьогодні говорить російською мовою, колись росіяни вбили когось з членів родини. Знаючи це ви готові далі популяризувати російську?
Я ототожнюю себе з Україною. Я і є Україна й мені боли за пролиту кров українців. А сьогодні, коли історія повторюється, коли біля мого будинку впала російська ракета – як я можу ігнорувати ці надважливі питання мови, які формують наше подальше виживання, як нації.
Від кожного з нас, в прямому сенсі цього виразу – від кожного з нас залежить відновлення нашої держави та культури. Мова для нас, це питання ідентичності. Не існує російськомовних українців – існують зрощені російськомовні українці під впливом знищення цілих поколінь. Це факти, які більше не можливо уникати в обговоренні питань мови.
Що я зробила для України, щоб засуджувати російськомовних? Я народилася в Україні, живу та працюю в Україні, я відповідально сплачую всі податки в Україні, я говорю українською – я українка! Хіба цього не достатньо, аби вільно висловлювати свою позицію стосовно мови?
Це мій, чи не основний меседж до поціновувачів російської вбивчої культури та мови.
Я пишу всі ці дописи з однією метою – хочу аби ви знали мою особисту позицію, яка може не збігатися з вашою, бо ви ж звикли говорити російською.
