Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння. Кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.
«Самотній сад»
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг.
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє,
Сад – солодкий спокій – спить.
Сонно сипляться сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи –
Срібні співи серенад.
Стиха стеляться сніжинки –
Спить самотній сонний сад.
