Документ визначає правові засади діяльності в Україні суб’єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у цій сфері.
Законопроєкт про медіа № 2693-д, який має врегулювати в Україні відносини, пов'язані з поширенням масової інформації, Верховна Рада намагається ухвалити ще від 2020 року. Відтоді в країні відбулося багато змін, а цього року розпочалася широкомасштабна війна з РФ, яка докорінно змінила ситуацію в інформаційному просторі України.
Тому цього року цей документ знову повернувся до порядку денного українського парламенту та навіть 30 серпня пройшов перше читання. Тобто законопроєкт №2693-д "Про медіа" ухвалено за основу. Наразі нардепи готуються проголосувати за нього вже і в другому читанні. Проте, за словами першого заступника голови Верховної Ради Олександра Корнієнка, наразі цей законопроєкт занадто політизований та має дуже багато правок.
Цей проєкт закону спрямований на забезпечення та регулювання діяльності у сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа. Тобто регулює відносини, пов'язані з поширенням масової інформації. Цей Закон також визначає правові засади діяльності в Україні суб'єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у цій сфері.
Більше того, він оновлює правила щодо мовних квот для аудіовізуальних медіа (ТБ і радіо), зокрема, наближає введення квоти української мови у розмірі 90%. Щоправда ця квота запрацює у разі ухвалення закону від 01.01.2024 року. Проте, як ТСН.ua сказав Тарас Кремінь, фактичної української мови наразі вже і значно більше, ніж передбачено квотою. Реальний стан дуже високий в інформаційному просторі, тому прив'язка до термінів вже не настільки актуальна.
- Що ще змінюється у мовному аспекті в порівнянні з поточним регулюванням? Чи підтримуєте ви ці зміни?
"По-перше, змінено визначення україномовних програм та фільмів, відповідно до яких вони справді мають бути україномовними. По-друге, вилучено рекламу з часу обрахунку мовних квот на радіо й телебаченні. І ключове - вдалося додати норми про відповідальність за приниження і зневажання державної мови. І також окремі норми гармонізовано з законом про державну мову", - наголосив Тарас Кремінь.
Також законопроєкт про медіа оновлює процедуру формування чорних списків, тобто переліку осіб, що становлять загрозу для національного інформаційного простору. І за словами, Тараса Кременя, поява таких списків не є випадковою.
"З початком війни 2014 року такі списки були реакцією на контрпропаганду окремих громадян сусідніх країн, які намагалися дестабілізувати ситуацію в україні. Це абсолютно виправдано, коли їм було заборонено в'їзд або окремих з них оголосили у міжнародний розшук. Поява цих списків у законопроєкті про медіа - це продовження роботи, яка велася і точилася від 2014 року. Такі списки - це один із форматів нашої протидії і дезінформації і утвердження національних інтересів", - вважає Уповноважений із захисту державної мови.
До того ж в законопроєкті окремий дев'ятий розділ присвячений боротьбі з пропагандою та протидії агресії РФ на інформаційному фронті. І Тарас Кремінь позитивно оцінює ці норми документу, оскільки вони є факторами, які відповідають за національну безпеку України.
"Усе, що направлено на посилення нашого інформаційного середовища, як основної складової боротьби проти країни-агресорки, звичайно, ми підтримуємо і поділяємо. Хочу сказати словами з рішення Конституційного суду України - усе, що несе загрозу українській мові, культурі та ідентичності в інформаційному простор,і - складає небезпеку для української державності. Усе, що нам загрожує на рівні метальному і духовному, інформаційному і культурному - це складає загрожує державності. Мова є одним із ключових факторів нашої безпеки", - наголошує він.
Важливість законопроєкту про медіа для України має ще одну важливу складову - євроінтеграційну. Тобто від його ухвалення залежить динаміка руху України до ЄС.
"Буду вірити, що найближчим часом цей законопроєкт буде винесений до стін Верховної Ради і підтриманий більшістю нашого парламенту. Переконаний, це має статися цього тижня. Від цього документа, як і від низки інших, залежить, наскільки динамічно Україна буде йти до Європейського Союзу", - наголосив Тарас Кремінь.
Оскільки, на його переконання, сьогодні, в умовах повномасштабного вторгнення, державна мова стала однією з ключових ліній оборон і поява закону про медіа це не щось випадкове - це закономірне, комплексне рішення з посилення наших національних безпекових параметрів, на яких тримається українська держава.
Нагадаємо, законопроєкт "Про медіа" зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, у травні 2020 нардепи відправили його на повторне перше читання, а потім і на доопрацювання. 30 серпня 2022 року Рада ухвалила документ у першому читанні і наразі нардепи повинні розглянути його в цілому - ухвалити у другому читанні.
